Цікаві кошенята

Кошеня, як і більшість малят ссавців, – пустун і непосидько. Тож йому вкрай необхідно з кимось бавитися. Інакше з нудьги миле звірятко може стати агресивним – почне кусати і дряпати хазяїна.

А коти розрізняють кольори?

У котів чудовий об’ємний зір, проте кольори вони ледь розрізняють. Та й навіщо це їм? Адже коти активні переважно вночі. А коли темно, байдуже до кольорів – усе навколо здається сірим. При яскравому освітленні зіниця ока кішки звужується до тонкої щілинки. А в темряві вона збільшується і стає круглою. Це допомагає кішці чудово бачити вночі.

Навіщо кошеняті вуса?

Вуса кошеняти – орган чуття. Завдяки їм пухнастик легко дізнається про все, що діється навколо, особливо в темряві. Торкнеться вусами тарілочки, і вже знає, молочко там чи м’ясо.

За допомогою вусів кошеня не лише розрізняє предмети, а й визначає їхній розмір і вагу.

Чи боляче кошенятам, коли їх піднімають за загривок?

Звісно, боляче! І дикі, і домашні кішки часто переносять малюків, але при цьому піднімають їх не за загривок, а біля шиї та лопаток. Трапляється, що навіть голівка кошеняти опиняється в матусиній пащі – так надійніше. Певна річ, кішки – дбайливі матусі, тому носять малюків обережно.

Коли пухнастик дорослішає, то важчає і процедура перенесення стає для нього неприємною. Урешті, кішка припиняє носити дитинча і просто кличе за собою.

Скільки на світі домашніх котів?

Учені підрахували, що загалом на нашій планеті живуть 400 млн домашніх котів. Якщо добре доглядати своїх улюбленців, вони тішитимуть господарів аж 20 років.

Таємниця народження

Відтворення собі подібних – це мабуть, головне, що характеризує життя на Землі. Адже немає таких рослин, грибів або тварин, які б не мали можливості продовжувати свій рід. Якщо ж потомство якого-небудь виду не зможе зупинити смертність, то такий вид буде приречений на вимирання.

Для виживання необхідно, щоб потомство не просто відновлювало, а перевищувало втрати тварин старшого покоління.

Усі види мають різні стратегії розмноження. Одні відтворюють максимальну кількість нащадків, із яких виживає невелика частина.

Інші народжують небагато діток, але оточують їх особливою турботою. Батьки дбайливо доглядають дитинчат і охороняють їх від зазіхання хижаків.

Є тварини, у яких турбота про потомство забезпечується виключно за рахунок інших видів, так званий “гніздовий паразитизм”.
Найтриваліше дитинство має людське дитя, яке досить довго потребує опіки батьків.

Гелада

У самки соски на грудях настільки зближені, що малюк може смоктати одночасно обидва. Така особливість не зустрічається більше в жодного ссавця.

Блакитна синиця

Яйця насиджує тільки самка протягом 12-14 днів. Дорослим пташенятам батьки приносять корм до 300 разів на день.

Шерстокрил

Самка народжує тільки одне маля, яке весь час носить із собою, навіть у польоті.

Слон

Самки з молодняком тримаються стадами, а дорослі самці живуть окремо. Самка народжує тільки одну “крихітку” вагою близько 100 кг! Довгі роки безтурботного дитинства слоненята заповнені іграми з однолітками і знайомством з навколишнім світом. Малюком опікується не тільки слониха-мати, але й інші самки. Самка, що підросла, зазвичай залишається жити з матір’ю, а самця рано чи пізно виганяють зі стада назавжди. Слоненята завжди знаходяться під наглядом матусь, бабусь, тітоньок.

Заєць-русак

Мати лишає новонароджених зайченят у затишному місці й відвідує малят раз на 3 дні, щоб нагодувати дуже жирним молоком.

У двотижневому віці зайчики починають самостійно живитися травою.

Чорноморська мідія

Плодючість мідій дуже велика. Деякі самки за сезон викидають сотні мільйонів крихітних яєць!

З них з’являються плаваючі личинки, які швидко заселяють великі простори. Потім вони осідають і перетворюються на дорослих молюсків.

Єхидна

Самка відкладає одне яйце, яке виношує у спеціальній сумці. Інкубація триває до 11 днів. Недорозвинене сліпе маля живиться густим жовтуватим молоком, яке виступає на животі матері у спеціальних зонах.

Макак-крабоїд

Самка народжує одне маля, яке міцно чіпляється за шерсть матері. Через кілька тижнів після пологів мати занурюється разом із дитинчам у воду і навіть пірнає за здобиччю.

Гоацин

На крилах пташеняти гоацина є по одному рухливому пальцю з пазуром, яким малеча чіпляється за гілки, ніби палкою. Оскільки пташенята добре плавають і навіть пірнають, то в момент небезпеки хоробро вистрибують із гнізда прямісінько у воду. Коли небезпека минає, малята спритно видряпуються назад до своїх гнізд.

Навіщо тваринам хвости?

Лише уявіть, скільки на світі звірів і в кожного з них особливий хвіст. У крота він короткий, щоб не чіплятися за коріння й камінці у вузькому підземному коридорі.

Натомість лісовим тваринам довгий хвіст украй необхідний. У чіпкохвостих мавп хвіст ніби п’ята рука. Хапаючись ним за гілку, примати виснуть на ній, а вільними лапами зривають фрукти чи роблять щось інше.

Згадай, як канатоходець ходить по канату під куполом цирку, балансуючи з довгою жердиною в руках. Важкий довгий хвіст великого кенгуру нагадує дещо подібне, дозволяючи звіру тримати рівновагу під час стрибків.

Мавпам, куницям, білкам та деяким іншим тваринам хвіст також допомагає спритно пересуватися поміж віття і не падати. Коли ж вони перестрибують з дерева на дерево, хвіст править їм за кермо.

А от водні тварини використовують хвіст і як кермо, і як весло одночасно. Риби, саламандри, тритони й крокодили рухають ним вправо-вліво, а кити, дельфіни, тюлені, бобри і калани – угору-вниз.

Пернаті чудово тримаються в повітрі, змахуючи крилами, але хвіст збільшує маневреність і править їм за гальмо. Придивися, як сідають голуби, розгорнувши широким віялом і підібгавши хвіст.

У деяких тварин хвіст – своєрідне посвідчення особистості. Гримучу змію важко сплутати з будь-якою іншою, бо на кінчику її хвоста є “брязкальце”.

Для багатьох тварин хвіст – єдина зброя. Скат-хвостокол, що живе в Чорному морі, зовні схожий на велику сковорідку з ручкою-хвостом, а біля основи хвоста у нього росте довгий плоский шип. Ним скат б’є ворогів, що зважуються напасти на нього. А бики, коні, зебри, віслюки, антилопи і навіть величезні слони відганяють хвостом набридливих комах.

Для деяких ящірок хвіст – рятівник. Якщо хижак схопив ящірку за хвіст, вона відкидає його і тікає. Але вдруге ящірка вже не здатна на такий трюк.

Тушканчики і ящірки-шипохвости відкладають надлишок жиру в основу хвоста, мов у комору.

Соціальна поведінка

Усі тварини взаємодіють із особинами свого виду. Не пов’язана з розмноженням поведінка живих істот, яка спостерігається під час спілкування з особинами одного виду, називається соціальною. Одні види мають складну соціальну поведінку, інші – прості взаємовідносини. А деякі тварини взагалі спілкуються лише під час періоду розмноження.

Тварини можуть утворювати численні групи, але при цьому не обов’язково мати складні поведінкові реакції. Такі відносини можна спостерігати між особинами у косяку риб або скупченні медуз.

Жити у групі безпечніше, адже сотні пар очей і вух швидше помічають хижака, а ворогам стає важче обрати окрему жертву. Проте на обмеженій території численним тваринам потрібно роздобути достатню кількість їжі. Птахам трохи легше, адже здатність до польоту дозволяє без проблем долати великі відстані.

Звичайно, що хижі птахи і ссавці не утворюють постійних численних угруповань, адже в такий спосіб їм важче знаходити їжу.

Тукани

У разі небезпеки захищають один одного. Завжди прагнуть дати хижаку одностайну відсіч і врятувати поранених родичів. Птахи навіть ночують у дуплах дружною компанією. При цьому буквально кладуть хвіст на спину, щоб зручніше розташовуватися у дуплі. Останній птах до схованки залазить задом наперед.

Мурахи-кравці

Коли ці мурахи потребують нове житло, то підшукують дерево з великим міцним листям. Дорослі особини злагоджено стягують краї сусіднього листя. У цей час особини з личинками у щелепах починають “шиття”. Личинки мурах-кравців виділяють особливу, міцну клейку нитку, за допомогою якої комахи скріплюють листя. Врешті, виходить зелений мурашник-колисочка. Сім’я може жити у кількох гніздах, але самка-матка лишається тільки одна на сім’ю.

Джмелі

Влаштовують гнізда під землею, найчастіше у покинутих норах гризунів. Перезимувавши, самка-засновниця самотужки починає збирати нектар і квітковий пилок, будувати стільники бочкоподібної форми, забезпечуючи майбутнє потомство їжею та домівкою.

Потім з’являється перше покоління – найдрібніші робочі джмелі, які допомагають засновниці у “хатніх” справах. Крупніші робочі особини, які з’являються на світ пізніше, вилітають на пошуки провіанту. Наприкінці літа з’являються джмелині самці та майбутні засновниці – самки.

Плямиста гієна

Утворюють складні угруповання, клани, у яких домінують самки. Донька, що подорослішала, займає наступне за матір’ю положення. Молоді самці переходять до іншого клану.

Це унікальний приклад більш високого соціального стану самки в угрупованні хижаків.

Риби-папуги

Якщо пара втрачає самця, самка може замінити його і зайняти територію, приймаючи на ній у період розмноження іншу самку.

Бізон

Живе у стаді, основу якого становлять споріднені самки з телятами. Ці групи, у свою чергу, зливаються у величезні скупчення тварин. Раніше в них нараховувалися тисячі, а нині сотні особин! Зрозуміло, що чим більше стадо, тим далі тваринам доводиться кочувати у пошуках густого травостою.

Стадом завжди керує стара досвідчена самка. Вона водить підопічних до пасовищ і водопоїв. Самці лише супроводжують самок, але якщо зачують хижака, утворюють оборонний фронт із того боку, звідки загрожує небезпека.

Терміти

Представляють найвищий щабель складновлаштованих спільнот комах.

На відміну від мешканців мурашника чи бджолиного вулика, населення термітника складається порівну із самок і самців.

У багатьох видів термітів дорослі особини чітко поділені за кастами: є робітник, солдати (захисники) і навіть окрема каста фуражирів – тих, хто шукає провіант за межами термітника.

Розмножується одна статевозріла пара термітів – так званні “цар” і “цариця” .

Як дельфіни спілкуються?

Дельфіни спілкуються між собою за допомогою клацання і свисту. Але про що саме вони розмовляють, лишається загадкою. Може про погоду або чи смачні анчоуси? А може, про дельфінят...

Матусям-дельфінихам пощастило: їм ніколи не доводиться вмивати своїх малюків, адже вони від народження плавають у воді й завжди лишаються чистенькими.

Очима побачити щось у морських глибинах важко, тому дельфіни спілкуються завдяки ехолокації. Відомо, що відбиті звукові сигнали сприймаються тваринами як картинка. Тож, коли вони використовують “звуковий ліхтарик”, отримують не звуковий хаос, а чіткі обриси оточуючих предметів.

Чи карають пустотливе дельфінятко?

Матуся дельфінятка дуже сувора і дозволяє малюкові плавати лише навколо себе. Якщо ж пустун не слухається і весь час намагається втекти, мати гукає його голосним розгніваним свистом. Певна річ, бешкетник може вдати, що не впізнав матусиного голосу. Але дельфіниху не обдуриш – вона знає, що маля запам’ятало її голос ще від народження, тому хитрунові завжди перепадає на горіхи.

Чи можна грати з дельфіном у морі?

Усміхнені метикуваті дельфіни вважаються ліпшими морськими друзями людей. Багатьом вони врятували життя під час корабельних аварій, а рибалкам допомагали заганяти рибу в сіті. На волі ці тварини часто працюють лоцманами, а в дельфінаріях лікарями, зцілюючи хвороби людей. Проте в морі дельфіни часто стають небезпечними. Якщо самка втратила дитинча, то може відбуксирувати плавця в море, гадаючи, що то її маля.

Незвичайні тварини

Деякі тварини мають настільки незвичайну будову та спосіб життя, що заводять у глухий кут учених, що намагаються їх хоч як-небудь класифікувати.

Африканський трубкозуб

Найбільша комахоїдна тварина світу!

Веде нічний спосіб життя. Живиться лише термітами, яких дуже багато у савані. Трубкозуб руйнує термітники могутніми копитоподібними пазурами, комах, як і мурахоїд, збирає довгим липким язиком. Зуби, якими він пережовує комах, мають просту кілочкоподібну форму.

Підземні ходи старих нір трубкозуба використовують потім інші тварини, у тому числі пітони, варани та бородавочники.

Дев’ятипоясний броненосець

Отримав таку назву через те, що його панцир складається з дев’яти рухомих шкіряних пластин. У випадку небезпеки броненосець враз згортається в клубок, ховаючи під пластинами незахищені частини тіла. Крім того, він чудовий землекоп, який може заритися в землю за лічені секунди!

Самка народжує чотирьох дитинчат – завжди близнюків. У виводку можуть бути тільки самці або тільки самки.

Це унікальне явище в світі тварин!

Мала панда

Незважаючи на назву, мала панда великій не рідня. Вчені довгий час не могли вирішити: вважати її єдиним азіатським єнотом чи слід віднести до ведмедів, аж поки не провели молекулярний аналіз, в результаті якого у систематиці з’явилася нова родина – Малопандові.

Двопалий лінивець

Живиться майже виключно листям дерев, які важко перетравлюються і мають дуже низьку калорійність. Тому спосіб життя лінивця має режим жорсткої економії – рухається він вкрай повільно і більшу частину свого життя висить на гілці дерева спиною донизу.

Через це його органи розташовані досить незвично, наприклад печінка повернена до спини. Крім того, шерсть росте у напрямку від грудей до спини, тому з неї легко стікає вода.

Щілинозуб

Мешкає на Кубі та Гаїті. Це невеличка тварина з довгим носом, щурячим хвостиком, маленькими очима і вухами, яких майже зовсім не видно в густій шерсті.

Щілинозубів відносять до комахоїдних, але близької рідні в них немає.

Живляться земляними черв’комахами та дрібними плазунами. Щілинозуби озброєні отруйною силою! Цікаво, що ці тварини не мають імунітету до власної отрути, тому гинуть від укусів своїх родичів під час бійки.

Досить дивним є той факт, що у разі небезпеки щілинозуб навіть не намагається атакувати чи вкусити ворога, а лише ховає свою голову під тулубом, чекаючи, коли все минеться.

Великий мурахоїд

Довжина тіла від носа до кінчика хвоста – близько 2,3 м. Живиться термітами і мурашками. Величезними пазурами легко зламує найміцніші термітник або кришить стовбури повалених дерев.

Мурахоїд дбайливо ставиться до термітників і мурашників на своїй ділянці: не руйнує їх вщент, а в кожному робить невеликий отвір. Сполоханих комах спритно збирає довгим липким язиком, а потім переходить до іншого термітника. Вміє дати відсіч хижакам. У деяких випадках навіть ягуар гинув у “смертельних обіймах” мурахоїда, намертво затиснутий його пазурами.

Цікавинки з пташиного царства

Весна – пора повернення пернатих на батьківщину. Чи задумувалися ми коли-небуть про життя птахів, про користь від них? Пташки живуть повсюдно: у місті, в селі…

Що ж цікавого можемо ми дізнатися про світ птахів?

- В орнітофауні природного заповідника “Дніпровсько-Орільський”, що знаходиться на території нашої області, налічується 185 видів птахів, які належать до 6 екологічних груп.

- Найбільша кількість пір’я у лебедів – понад 25 000 пір’їн.

- Гнізда деяких видів серпокрильців, що живуть у Малайзії вживають у їжу, готуючи з них поживні супи. Птахи будують їх зі слинної рідини, не додаючи пір’я. Такий делікатес в ресторані в середньому коштує 50 дол.

- У більшості птахів співають лише самці. Але, наприклад, у снігурів співають як самці, так і самки.

- Виконуючи шлюбний танок самець райської пташки падає з гілки, на якій він сидів та, притиснувши крила до тіла робить сальто під час падіння. І потім швидко злітає.

- Міжнародні дні спостережень за птахами традиційно проводяться в перші вихідні жовтня. До них долучаються усі бажаючі. Отримані підрахунки необхідно повідомити до Єдиного європейського центру обліку.

- Міграція – щорічний переліт птахів на відносно великі відстані. Всесвітній день мігруючих птахів відзначається 10 травня.

Птахи – дуже цікаві представники тваринного світу. Серед них є і свої рекордсмени.

Найтихіша пташка – Підкоришник звичайний (Certhia familiaris). Звуки її співу настільки високі, що майже нечутні для людського вуха.

Найголосніші звуки серед птахів здатен видавати Павич індійський (Pavo cristatus). Їх можна почути на відстані декількох кілометрів. Яскраві представники цього виду проживають у зоокомлексі КЗО “ОЕНЦДУМ”, і всі відвідувачі можуть на власні вуха почути гучний спів павичів.

Найпоширеніші домашні птахи – кури. В колекції зоокомплексу присутні представники 5 декоративних видів курей.

Найбільшим водоплавним птахом на землі є імператорський пінгвін. Його зріст досягає 1,2 м, а розмах крил – 1,3 м вага цього величного птаха в середньому складає 42,6 кг.