У жовтні 2023р. Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді МОН України провів проєкт «Казкові ліси України» — українські міфи, легенди, перекази, з яких читачі зможуть почерпнути цікавий матеріал про рослинний і тваринний світ лісу, походження назв квітів, дерев, гір, урочищ тощо, які розташовані на території природно-заповідних територій, дендропарків, лісів.

Нагородити дипломами Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства  освіти і науки України відповідного ступеня переможців проєкту «Казкові ліси України»

• Зубань Давид, учень 6 класу ліцею №19 Павлоградської міської ради, вихованець гуртка «Еколого-естетична студія» КЗПО«Еколого-натуралістичний центр» Павлоградської міської ради;

• Гречко Вікторія, учениця 6 класу ліцею №19 Павлоградської міської ради, вихованець гуртка «Еколого-естетична студія» КЗПО«Еколого-натуралістичний центр» Павлоградської міської ради;

АКЦІЯ «ГОДІВНИЧКА»

Коли варто починати підгодовувати пташок, які годівниці їм підходять, чим їх годувати та як не нашкодити?

Чи зустрічали ви, гуляючи містом, розвішані на гілках низьких дерев та кущів годівнички, зроблені з пластикових пляшанок чи пакетів «тетрапак»? Вони зазвичай пусті або набиті розмоклими чи замерзлими грудками хліба, їх сумно розгойдує вітер, і жодної пташки поруч не спостерігається. Не надто привабливо виглядає, чи не так? А між іншим, підгодівля птахів у місті взимку — найкращий спосіб одночасно спостерігати цікавих пернатих сусідів та допомогти їм у скрутний період. І навіть найскромніша годівничка може стати у нагоді. Але тут також є свої залізні правила та маленькі хитрощі.

Що, де, коли?

Якщо ви наберете у Гуглі «годівничка», «кормушка» або bird feeder, з надр всесвітньої мережі до вас прибіжать сотні і сотні посилань на різні саморобні конструкції та типи годівничок: великі та маленькі, дерев’яні та металеві, зроблені з пакетів, банок, пляшок, зі спеціально влаштованими дозаторами та без них, навіть з половинок грейпфрутів чи апельсинів. Для деяких знадобляться неабиякі теслярські навички, інші зробить і шестирічна дитина. Окрім того, великі будівельні моли продають вже готові конструкції годівничок. Які ж найкращі для наших птахів?

Насправді конструкція може бути геть різна. Найголовніше — місце та час для годівнички. Але деякі моменти таки дуже важливі.

Не робіть високі та великі будиночки,

якщо не хочете, аби вашу годівничку

окупували виключно голуби.  У них

і так багато можливостей знайти собі

поживу у місті.  Краще потурбуватись

про малих комахоїдних птахів, яким з

настанням морозів та ожеледі на гілках

дуже важко здобувати комашок з-під

кори дерев. Це перш за все синиці та

дятли. Для таких птахів кращі рухливі

конструкції, що розгойдуються, у тоиу

числі зроблені з 3х або 5-літрових

пластикових пляшок або великих металевих

 банок з-під кави. Але потурбуйтесь про те,

щоб птах не поранив лапки о гострий пластиковий

чи металевий краєчок, наприклад захистіть

за допомогою скотчу.

Для трохи більших омелюхів, дроздів

та сойок краще робити годівничку

розміром 30 на 40 см. Обов’язково

подбайте про захисний дах. Годівничка

має витримувати вітер, мокрий сніг

та морози. Їжа не повинна мокнути та

примерзати. Найкращі – невеликі

пластикові та необроблені дерев’яні

конструкції, які легко почистити та

позбавити старих залишків корму.

Годівничку можна повісити як на бокових гілках дерев, так і міцно прикрутити до стовбура (якщо поруч нема котів), велику годівничку — вкопати на стовбі у землю. У цьому випадку стовб має бути гладенький (від котів), а за потребою містити захисну металеву муфту як захист від білок. Не розміщуйте будиночок на стовбі посередині великої галявини, бо на пташок може почати полювати малий яструб. Загалом потурбуйтесь, аби годівничка була недоступною для хижаків (котів та куниць), наприклад, не висіла поруч із огорожею, над низькими товстими гілками, серед низьких кущів. Найоптимальніша висота для годівнички — 1,5 метрів.                                         

Важливо, щоб до годівниці у птахів був вільний підліт.

Не вішайте годівнички поруч з місцями, де весь час ходить

багато людей або машин. Хоч міські птахи значно менше бояться

людей, але до вашої годівниці можуть завітати також і цікаві види,

що кочують, зупиняються у місті тільки підгодуватися і уникають

людей. Найкраще місце — десь на узліссі або на краю галявини

великого парку або лісопарку, подалі від пішохідних доріжок

та автотрас. Добре, якщо поруч буде якась зручна рослинність,

за якою можна сховатися та без перешкод спостерігати за птахами.

Саме у великих парках, лісопарках та скверах мешкають ті види,

підгодівля для яких дуже важлива. У вдало підібраному місті можна

 розмістити декілька годівничок для різних видів — рухому для синиць

 та повзиків, більшу і добре закріплену для омелюхів, зеленяків, горобців

та інших дрібних зерноїдних птахів, столик на пеньку для дроздів, зябликів,

шпаків та вільшанок, що воліють харчуватися з землі.

Найголовніша умова розміщення годівнички — вам має бути зручно навідуватись

до неї кожного дня або у крайньому випадку через день: підсипати свіжих кормів,

чистити від бруду та недоїдків. Так, відповідальне ставлення до годівнички —

критично важливе. Пташки дуже добре запам’ятовують місця концентрації кормів. Вивчивши таке місце, вони будуть перевіряти його щодня. У люті морози головна

умова виживання птахів — наявність енергії та тепла, яку забезпечує виключно їжа. Кожен рух на морозі змушує птаха витрачати енергію. Якщо ви привчите птахів навідуватись до годівнички, а потім вона у якийсь момент виявиться порожньою, енергію буде витрачено марно, і птаха може загинути.Тому якщо не впевнені, що зможете постійно підгодовувати птахів до відлиги, то краще і не починати.

Досипати корми у годівничку

краще зранку. Загнилі та зволожені

корми треба обов’язково викидати.

Пліснява вкрай небезпечна для птахів.

Деякі керівництва радять дезинфікувати

годівничку раз у 4-5 тижнів.

Коли саме вішати годівничку та починати опікуватись нею? 

Не таке просте питання, як може здатися на перший погляд.

Здатність знаходити та здобувати корми у будь-яку пору року,

у тому числі і взимку — необхідна умова виживання птахів. Починаючи

підгодівлю занадто рано, коли ще багато природніх кормів і вони доступні,

 ви привчите птаха до штучних кормів, і він може погіршити

або втратити критично важливі навички здобування їжі у дикій природі.

 Аби дійсно допомогти птахам, радимо вішати годівницю з настанням

 перших стабільних морозів (-10 градусів), постійного глибокого снігового

покриву, з-під якого складно добувати корми, а також з появою на гілках,

 землі та стовбурах ожеледі.

Не засмучуйтесь, якщо птахи не з’являються

на вашій годівничці одразу. Їм потрібен деякий

час, аби знайти та запам’ятати нове місце

концентрації корму. Чим суворіші будуть природні

умови, тим швидше до їдальні завітають перші гості.

Адже восени у багатьох диких видів ще вистачає

 природнього корму, і ваша годівничка їх не зацікавить.

Складаємо правильне меню

Що тільки не насипають люди у годівниці у місті! Чіпси, великі ламті чорного та білого хліба, залишки печива та тістечок, гречану крупу, ковбасні шкірки та картопляні лушпайки. Все це здатне привабити до годівниці у кращому випадку голубів та ворон. У найгіршому випадку така їжа просто шкідлива.

Головне правило меню — птахам не можна давати прогоркле та гниле, смажене, солоне. Жодного чорного хлібу! Він починає бродити у шлунку і може навіть призвести птаха до загибелі. Не зловживайте також і білим хлібом. Його можна давати тільки у вигляді сухих крихтів і в невеликій кількості. Не кладіть у годівницю пшоно. Без захисних оболонок на ньому утворюється тоненький шар плісняви та шкідливих для птаха речовин. Перловка та гречана крупа дуже гігроскопічні, набухають у шлунку, краще утриматись. Чечевиця, горох та квасоля, сухий рис, овес — незручний корм для маленьких птахів з невеличкими дзьобами. Овсом залюбки поласують тільки голуби, горлиці або сірі куріпки. Те саме стосується пшениці та ячміню, ці корми можна закладати у годівничку, тільки подрібнивши. Що ж залишається?

Найкращий корм для багатьох видів — несмажене насіння соняшника. Якщо ви робите зернову суміш для підгодівлі власноруч кількість соняшника може бути до 50 % (не більше). Інші складові — це просо, вівсяні пластівці, насіння трав.

Несолоне сало на мотузочку поважають дрозди, синиці та повзики. Трохи розмочені сухі яблука та родзинки, а також свіжі яблука, гарбуз, моркву, кукурудзу залюбки споживають також дрозди.

Для сойок, костогризів та дятлів можна приготовити несмажений несолоний арахіс, насіння дині, гарбуза, соснових шишок. Дрозди та гості з далекої півночі — омелюхи — зрадіють ягодам горобини, шипшини, глоду та іншим.  

А ось якщо ви хочете побачити на годівниці рідкісного та яскравого снігуря чи красеня-щиглика, то треба пам’ятати — у нас ці види харчуються виключно природними кормами. Щиглик потребує голівок реп’яхів, з яких він буде вилущувати насіння, а снігур — крилате насіння ясеню та рідше клену.

Синиць, повзиків та дятлів можна регулярно частувати «пташиним пирогом». Приготувати його можна на основі несолоного сала чи коров’ячого жиру, або на основі желатину (не підходять рослинні жири – такі як маргарин чи спреди). Для цього у формочки для печива чи кексу заливаємо підтоплене сало чи желатин, засипаємо зернову суміш з проса, насіння соняшника, маленьких шматочків яблук та моркви, подрібненого насіння гарбуза та ячменю та виставляємо на мороз. Поки застигає, можна зробити наскрізну дірочку для мотузки. Потім отриману смачну фігуру дістаємо з формочки, прив’язуємо мотузку і вішаємо на дерево.   

Обов’язково регулярно очищуйте годівничку, прибирайте не тільки залишки нез’їденого корму, але й пташиний послід. Саме нечищені годівнички можуть стати місцями широкого розповсюдження небезпечних пташиних захворювань — аспергильозу, сальмонельозу та пташиної віспи.  

  Скільки видів постійно зустрічається на годівницях?

В нашій місцевості зустрічаються 3 види дроздів, і 3-4 види синиць, повзики, різні дятли, костогризи, садові горлиці, снігурі та омелюхи, щиглики, чижі, вільшанки, зяблики, зеленяки, шпаки, вівсянки, горобці. Треба розуміти, що наші птахи набагато більш лякливі і не дуже звикли розраховувати на підтримку з боку людини. Не засмучуйтесь, якщо першого року на годівниці ви побачите тільки звичайні види — горобців, велику та блакитну синицю, дрозда-чикотня. Опитування людей у Сполучених Штатах із середнім стажем підгодовування птахів 18 років показало, що більшість просто почувається добре, коли спостерігає за птахами на годівничці, позбавляється стресу та тривоги. Окрім того, 60% цих героїв вважають, що підгодовування для них — це найкращий спосіб стати ближче до природи, а ще 20% — що це важливо для виховування дітей. Але які б причини не були, правильно та ретельно доглянута годівничка у суворі морози врятує не одне пташине життя. І це головне, чи не так?